Не плач, сердечко, не журись, не плач.
Живи, живи у вирах водоспадів,
У тихих дзвонах, росах… Та пробач
За ще одну малесеньку пораду.
Не доторкайсь ніколи чистих сліз.
Сердечко, плач, але… слізьми актора.
Не плач насамоті. Бо світлий Віз
Не сяє тим, хто слізьми рушить гори…
Живи, прошу. Ти, знаю, чуєш все.
До свого серця треба говорити.
Можливо, через дивне це есе
Сама я зрозумію, що робити.
Живи, сердечко, в подихах віків,
Терпи цю біль. Щоб не далась неволя.
Живи у вирі світлих почуттів,
Живи… Але, прошу, не плач ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304931
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2012
автор: Оля14