Зранене кохання

Я  відчув,  як  зупинилось  серце
і  кудись  поринула  душа  -
в  музику  незрівнянного  скерцо,
океану  мрій  і  побажань...

Водять  хороводи  сизокрилі
ранки-вечори  і  ночі-дні.
Може,  знов  зустріну  очі  милі,
зоряно-щасливі?  чи  сумні?...

...ті,  якими  ти  одного  разу
мимохіть  поглянула  в  мій  бік
лиш  на  мить..  і  відвернулась  зразу,
щоби  не  помітив  чоловік.

У  дочки-красуні  -  твої  очі
і  така  ж  усмішка  чарівна.
А  на  щоках  –  ямочки  дівочі.
Хай  буде  щасливою  вона!

Ми  уже  не  бачились  роками.
Тисячі  миттєвостей  спливло
відтоді,  як  вітром  з  журавлями
назавжди  кохання  віднесло...

Та  надія  бачити  ці  очі
в  серці  тліє,  поки  буду  жить.
Це  –  спокута.
Це  -  безжальні  ночі.
Зранене  кохання,  що  болить...

07.07.08

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304320
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2012
автор: She said: gray...