Доля, доленька зажурилася,
Доля доленька заблудилася,
Заблукалася, загубилася
У чужих лісах опинилася.
І сама одна, і не видно шлях,
Шум листви вгорі навіває страх,
Ані щебету, ні переспіву
Лиш сумний пугач – одинокий птах
Доле, доленько, скинь журу свою
Я люблю тебе, не засмучуйся,
Я знайду тебе – не зневірюйся,
Пригорну тебе – обнадіємся.
Болонья, 3.11.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304252
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: Оксана Семотюк