Зав*яжи скоріше,сильніше,
Зараз ми потрібні один одному найбільше.
Ти витягнув мене зі сну,
Я без тебе більш туди не піду.
Вигадала все,зплела з постмодерну,
Боялась назад вже ніколи не поверну.
Й не потрібно вертатись,
Ти за руку навчив з майбутнім вітатись.
Розмови до ранку,
діждались світанку.
В нашому світі потрібно прибратись,
З літа там все пилом вбралось.
Нічого забудем спокій,
Нам подобається політ високий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304242
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: Нана Заєць