Встати і вийти!

Любов,  брехня,  усе  аплодисменти,
Закочується  відсіч  майбуття,
Сидять  у  тюрмах  гучно  дисиденти,
А  правди  як  не  було,  так  й  нема.

Життя  іде  платівкою  по  колу,
Зажованості  тут  немає  меж,
А  так  хотілось  спробувати  волі,
Проте  по  нас  проїхався  кортеж.

Життя  іде  -  потрібно  вперто  встати
І  випростати  спини  накінець!
Та  годі  вже  на  долю  нарікати  -
Старання  ворога  зведімо  нанівець!

04.01.2012  року      Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304128
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: hronik