Вслід за пролетарськими гаслами
зникла наша весна
Руки котрої безмежно наповнювали нашу воду
травами й ніжними співами солов’їв
повітрям котрої ми безмежно дихали,
ловили кущі порічок,
бігали вслід за ментівським авто,
викрикуюючи брудні лайки та запашні гасла,
Всім пахло весною, а межиріч
вона зникла так невчасно, як і з”явилась.
під час весняної повені пили вино
і дбали про те щоб платівки Джона Леннона
краще скуповувались й не втрачали своєї сили.
Ми сиділи на весняній траві і дихали
прямолійнійними випарами її
конопляних фенічок.
Серед місцевих анархій, шиномонтажних королів,
п’яних бомжів теплих вулиць, котрі хоч і безхатченки,-
проте настільки життєрадісні люди
Ми кохали одне одного на деревах, під деревами
і над харківськими небесами простяглись
паперові дракони
привезені туди Східним вітром з Китаю
Усюди нестабільна ситуація: економ кризис,
кризис середнього віку, просто кризис,
а нам було похуй, на все було похуй
Навіть на ту довгоочікувану весну,
яка мала б принести несподіванки й тепло в нашу оселю,
бо ми це ми.
Ми – це люди, котрі роздягають умовності на певні поділи,
Ми - це люди, котрі чистять зуби сокирами любові
Ми - це люди, котрі живуть заради смерті,
а помирають заради життя,
Ми - це люди вирощені на чистих плантаціях Бога,
ми наповнені любов’ю Всевишнього,
тому прагнемо сіяти це прозоре зерно крізь народи та віки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303781
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.01.2012
автор: ImmortalPsycho