Забита, втомленна сама собою
Не витримаю більше двобою
Відчудженно від сонця очі ховаю
Мені важко визначить,що справді відчуваю
Навулиці тепла зима,перевернула буття
Як можливе свято без веселого виття
Снігу немає,мороз не приходить
Про те ідея змінює міркування
Комусь новому щодня передаю вітання
Постійність не в моді сьогодні
Неважливо,що наші очі голодні
Все бачим,лиш в віртуально
Нам не вистачає відчувать натурально
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303558
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2012
автор: Нана Заєць