Бомжує осінь на порозі
Листком зчорнілим. Дощ блистить
Вже на укоченім узвозі.
А небо все дощить, дощить…
Нащо мені ця осінь мокра?
Вона, як поминальний дзвін.
І далечінь, така глибока,
Ховається в квартальну тінь.
Бредуть калюжами прохожі,
Словами владу кудись шлють.
Спішать машинами заможні.
…На серці біль і каламуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303073
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2011
автор: Г. Король