Нічна натхненна тиша, як рушій,—
Звиваються думки, немов вужі,
Стурбовані вовтузяться вірші.
Дають розраду серцю і душі,
Згоряють у полоні твоїх чар,
Не мають ані спокою, ні чвар,
Спивають підсолоджений нектар,
Іскринками спалахують, як жар.
Із попелу, мов Фенікс, оживають,
Але для чого і чому? — Не знають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2011
автор: Lana P.