На дні Дніпра лежить сміття, пивні пляшки,
Водолаз казав, що гори по три метри,
А зверху піняться скрізь пральні порошки,
Була вода живою – стала мертва.
Ш.В.С.
МОЛИТВА ЗА ДНІПРО
Рікою ти бурхливою була, Am – Dm/F
Стрiмкiша, ніж руді потоки Ніла. Dm/F – Am
Скувала гiдростанцiй кабала, Am – Dm/F
Заріс Дніпро, немов стара могила. E-E7 – Am
Вже кришталева не тече вода
Від Києва у тепле Чорне море,
Гниє скрізь в літку й цвітом огида
Славутичу це смерть – велике горе.
Напружся після лютої зими,
Весною, як розтануть сніжні гори
Рви греблі, що построєні людьми.
Руйнуючи, неси кайдани в море.
Дніпро, оживши, свіжістю повій,
Порвавши всі окови ті тривалі,
Пустивши у потік бурхливий свій
Чехоні, ще осетрів і кефалі.
За річку, Україна, помолись!
Щоб забуяла в ній велика сила,
Хай греблі рве, що строїли колись,
А не була гнилою як могила.
Ш.В.С.12.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302916
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Степанич