тримати, коли спогади

знову  осінь  кроїть  з  мене  піжаму  для  спогадів
споює  скислим  вином
і  розпорошує  в  сюжетах  чужих  вікнофільмів
і  знову  я  собі  не  належу
чи  належу  не  собі
і....скірзь  "І"
І  крапка........багато  крапок

знову  зима  розпорює  живіт,  щоб  вирвати  серце
вона  не  вивчала  анатомію
а  я  не  читала  Фройда

на  цьому  рубежі  я  не  перша  
не    перше  і  не  востаннє
впершись  ногами  в  небо
і  руками  в  осінь
я  майже  розтанула
майже  дотліла...

але  в  розпореній  піжамі  
і  з  забинтованими  очима
я  знову  вертаюсь
і  як  завжди  вертаюсь  до  тебе

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302907
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Аль Денте