Зісна прокидалась і йшла до брата який звісивши спокій сидів на підвіконні
Ранко очікував там сонце щоб насититись його промінням відчути ту легкість та радість без яких не зміг би й жити
Як завжди Курячи туман збиваючи роси на трави він слухав як на небесному вокзалі рухаються хмари як вітер сварить дощ за те що той бешкетує а місяць заграє до зірок подружок
Наситившись вони зливалися воєдино з природою і від цього сплеску бурлило усе навколо
Ніхто і не здогадується що двійнята насправді існують подорожуючи від двору до двору вони захоплюють ще більші території смакуючи власну подобу
І ви нікому не розповідайте нібито на вас будильник з пластмаси горланить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302814
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Migelito