Не судилось одною стежкою,
Йди назад,
А для мене встеливсь мережкою
Зорепад.
Я побачила в світлих променях
Це життя,
А тобі залишила спогади
Й забуття.
Ця земля,що чарує квітами
Навкруги
Шепче ніжно разом із вітрами
Без нудьги,
А краса,що теплом наповнена
І добром
Душу радує ніжним гомоном
Знов і знов.
Моя стежка вкрилась барвіночком
Серед трав,
Ну,а ти на своїй стежиночці
Все проспав.
10,06,2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302801
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Руслана Сапронова