Вухо не радіє тому, що чує,
Око не милується тим, що бачить.
Нажаль, серце моє твоє не відчує.
Нажаль, гордість моя тобі не пробачить.
Але як жити, коли сонце не гріє,
Коли вітер не віє, небо не плаче.
Нажаль, серце забути тебе не зуміє.
Нажаль, гордість не вміє моя вибачати.
Але чомусь лякає, що любов ця загинути мусить,
І що ніхто інший мене вже не вабить..
Та, на щастя, серце моє твоє не відпустить,
І, на щастя, гордість моя цьому не завадить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2011
автор: AдуванчеГ