Годинник моменти життя
Окреслює стрілками чітко.
Дитинства стежинка моя
Пробігла і зникла так стрімко.
А юності дні чарівні
Залишили слід незабутній,
Кохання вітри весняні
Мене понесли в світ майбутній.
Летіли роки і весь час
Я чула годинника цокіт:
То тихо, то голосно враз,
Коли докучав мені клопіт.
Не знаю на колі якім
Зненацька годинник затихне
І тиша зайде у мій дім,
За мною вже хвіртка не хлипне.
Та впевнена я - не дарма
Свої торувала стежини:
Двом донькам життя я дала,
Я - серце моєї родини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302697
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.12.2011
автор: Радченко