Хай пролетять ці миті білі,
Коли же бачити не можу я,
На витівки мого бажання
Знайду прокляття на ім'я...
Не викажу пояснень щирих
Моїм думкам. Що коїться в степу?
Лиш звук колес із сталі
Плекає ритм на партію свою
нову й нову, нову й нову...
Манить тяга полинути і впасти
Під видом сну. Вперед - твій час!
І крок... І погляд вдаль... І стій же...
Відчуєш щось - і оком вгору враз...
І ваах... Яка краса... Скільки прикрас!
На недоторконаній цій висі
На клаптику прадавнішніх світів,
Що сяє, блискає на нас.
Що жив з людьми й не потьмянів,
Що так тьмяніє все довкола...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302683
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2011
автор: Квіталь Ем`ятих