Я…. вдягну, свою звичну маску,
буду скалити зуби, і всміхатись…
З радісною міною говорити «Привіт»,
питати «Як справи»…?
Ніби мені не начхати…
Лицемірити…- звичне діло,
трохи цинічності в очах-це мій козир…
Та не дивіться під маску
будь ласка…!!!
Там надто болить…там дуже не легко,
інколи тепло,
інколи терпко,
інколи пекло…
Ви краще всміхніться у відповідь,
й стане тепліше...
Та не лізьте під маску і в душу…!!!
Не чіпайте
безповоротності мого існування,
там не так все вже й ліпше...
Та я не зміню й не порушу,
сьогодні гучніше…
завтра тихіше
мовчання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302638
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2011
автор: Юра...