будую місто з спустошеним храмом,-
мамо,
зимою тануть сніги
в цій пустелі ще все навпаки.
стійкі помади лущаться з стін,
кольору крові і вин
залишаю омани устами.
мамо, десять кроків з очей,
сотні мертвих ідей
і усе безперервно так само...
мамо, тут відлуння нудне,
тут не чують мене
і кидають під ноги прокльони.
так образами тхне
моє пекло скляне,-
розбиваються тихо ікони.
ще не знаю коли
створять коло кути
і святі твої сни нам насняться.
я на таці несу
твого серця красу
і потворність свого...
теж на таці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302599
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.12.2011
автор: Biryuza