Піднявся в небо, та тяжіння знову
Притиснуло до матінки землі.
Напевне, на контактність мінусову
Потрібна негативність на душі.
А я плекаю душу в позитиві,
Щось праведне шукаючи в собі,
То ж і труджуся на цій довгій ниві,
В нерівній , остогидлій боротьбі.
Вже голову негоди забілили,
Вже друзі на від’ємність перейшли,
Та в сутінках ще дзвони не дзвонили,
І знову чути запахи весни.
Наповняться обвислі крила вітром,
Душа зболіла здійметься увись.
Не треба вже розплачуватись митом –
Їй не завадять в леті, як колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302487
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2011
автор: Г. Король