Я забула, як шепче струмочок,
Я забула, як пахне земля,
Я забула вже навіть твій голос,
Я забула… Забула хто я?
Що я роблю отут на чужині?
Доглядаю старість чужу?
І з розпуки заплакані очі
Присипаю в самотнім вікні.
Не багато я хочу від долі,
Дуже трошки, що мають усі
Рідну землю, умиту росою,
І повагу простій сироті...
Знаю втрачене не наздогнати,
Боже! Та невже це можливо іще?
Через власну чи чиюсь помилку
Нас багато "не в своєму світі" живе.
Болонья, 18.12.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302448
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2011
автор: Оксана Семотюк