Чомусь для мене тісно на Землі,
занадто мало снів посеред неба.
Я віддаю останній день тобі,
ти забираєш те що мені треба.
Занадто довго серед снів блукав,
шукав найкращу мить свого життя.
Я так бажав, щоб небом я літав,
ти так шукала мої почуття.
Десь поруч білим птахом пролітав,
а ти мовчала, бо боялась знати,
що поруч я, не перший хто кохав,
ти так боялась Сонце відчувати.
Сьогодні я мовчатиму, а ти?
А ти смієшся, інколи ридаєш,
але в душі лунають ті пісні,
що досі твоє серце зігрівають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302386
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2011
автор: Alexander Marchuk