Тому що ти навчився, дихати без мене…

-А  я  все  дихаю  тобою,
Мабуть  без  тебе  задихнусь!-
Так  шепотів  колись  зі  мною,
Як  я  до  тебе  доторкнусь.

І  за  вікном  життя  кипіло,
І  за  вікном  мінявся  світ.
А  ти  все  зваблював  красиво,
Аж  розквітав  вишневий  цвіт.

Та  за  вікном  вже  теплий  вітер,
Хоч  пахне  ліками  весна.
Лиш  на  стільці  рожевий  світер,
Як  факт  того,  що  я  жива.

І  не  тому,  що  світ  змінився
І  не  тому,  що  біль  у  вени.
Тому,  що  ти  тепер  навчився
 Нарешті,  дихати  без  мене…

                                                                                     25.12.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302291
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: Шипшинка