Писати про осінь у вечір зимовий.
Плекати в думках почуттів листопади.
Пірнати у вир своїх мрій кольорових.
Шукати у віршах хоч трішки розради.
Хотіти. Чекати. Мовчати. Терпіти.
Щодня кудись бігти. Навіщо? Не знати.
Повірити в щастя. Ми знову, як діти.
Щовечора зорі удвох рахувати.
Тремтіти від холоду і не зігрітись.
Ловити сніжинки. Не сумувати.
Лиш поглядом знову з тобою зустрітись.
І далі, як вогник яскравий, палати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302272
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: Люба Василик