Знімай штани,
Вона вже не колінах
Відкрила рот – закрила очі.
Ковтнув в’язку слину.
Про що ти думаєш в цю мить?
Про що вона, ховаючи сльози?
Ти думаєш вона твоя!
Твоя раба!
Раба навіки.
Хоча і платиш ти за кожну годину.
- Ковтати? – буркнула вона, -
або заллєш мені обличчя.
Ти платиш добре, тому все включено.
- Подивимось пізніше. Чому ти робиш це?
Немає іншого шляху?
- Не треба вчити, як мені жити.
Роби своє – знімай труси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302255
Рубрика:
дата надходження 25.12.2011
автор: UA