З банальностей складається життя,
Від них, на жаль, нікуди нам не дітись.
Банальність – запізніле каяття,
банальність – у листах чиїсь привіти...
Так можна говорити про усе,
Допоки не відчуєш особисто,
Яку красу в словах любов несе,
Від каяття в душі як – чисто-чисто!
Такий він гарний, цей банальний світ!..
Пелюстки вій розквітли в прабабусі:
її онук банальний шле привіт.
("Не вмру, хлоп’я із армії діждуся!").
Отож, коли оцінку хочу дать
Я неоригінальному – чи варто?
Пліч-о-пліч у житті вони стоять:
Неординарні речі і стандарти.
18.08.1996.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302088
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2011
автор: Лариса Омельченко