Сьогодні я читав статтю про те, як
умивальники вміють проливати сльози
та хворіти венеричними захворюваннями.
Довго дивлячись на дим із цієї дешевої газети
я згадав про тебе.
Про те, як минулого року (може і зараз)
вода лилась з твоїх вух,
і не повертаючись у родинне русло
дикострунно ридала, ритмуючи слова у розповідь
чи знов ж таки в довбану статтю із дивною назвою
"Як безхвостими плавниками
Ісус навчав безформної молитви людей".
Продовження чи просто фейл: "Людей, котрі вміли кохати
очима апостольських дітей, проте так і не
навчились здобувати освіту із морфію та голодних індійських слонів... "
Змістовні прірви з паперу ще пахнуть твоїми руками,
вони засмічують мою свідомість дешевими інтригами
та слизьким, гарячим повітрям, що ковзає вздовж вікна.
Кілометри відлунюють безперервне писання і мрії твої,
які ти старанно виводиш на землі тамільською мовою.
Вода слухом здається і в зір перетворюється берег,
я чекаю на ньому свіжих новин...
Гострий шум креслить магічні кола,
коли перечитую нас кінчиками пальців
і бачу як вони випадково спалахують.
Випадковість у заголовках,
епігонських притчах
та очах намальованих на піску..
Я сьогодні читаю кислотний дощ,
я сьогодні вчусь ховати небо під парасолею...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302053
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2011
автор: Biryuza