Засинає багаття у вирі життя.
Засинає багаття кохання.
Засинає в колисці тендітне дитя
Результатом страстей і бажання.
Перекреслено долю розводом пера,
Та маленьке цього ще не знає.
Серед сварок сім'ї тут пекельна жара.
Що на доньку маленьку чекає?
Смокче палець, не ті ще думки в голові.
Що почати, кого залишити?
Робить слиною бульки на чорній софі,
Не бажає нічого кришити.
Не руйнуйте початок дитятка свого.
Народив, то тепер і пожертвуй!
Все пройди і покайся заради його.
Запізнившись, тепер наверстуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301807
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2011
автор: Андрій Конопко