На сьомому небі закрились ворота,
Скрипка в саду по душі, як ножем...
В руках розірване навпіл фото -
Сльози з очей приливним дощем...
Змиритися з болем, чи зникнути просто?
Розчинитись, як музика скрипки сумна?
Мене задушить той самотній простір,
Зірвусь, як вітер, обірвуся, як струна!
Нема... Тебе нема... Ти місяць в небі...
Лиш мрією живеш і дихаєш в мені.
Куди ж поділася свята і чесна леді,
Що так сміялася й наївно вірила весні?
Померла, зникла, розпливлась туманом!
Розсіялась, як попіл у нічній імлі!
Лиш обнялась з журбою, зраджена обманом...
І свої сни присвячую лише тобі...
На сьомому небі закрились ворота,
Скрипка в саду по душі, як ножем...
Догорає в долоні розірване фото -
Сльози з очей проливним дощем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301724
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2011
автор: Оле Чка