Наші казки.
Удар,
а потреба руки.
Крик,
а потреба
слів..
мовчки
світ
занімів.
Поспішне збирання
жартів.
Із уст тих, хто дорожчий.
І все важчий
тягар.
Все пустіші площі.
все нудніші фільми,
все коротші ночі.
Все чужіші люди.
Все більше роботи.
Все знову як коло
повтор за повтором.
Актор, за актором.
Приреченість міста
до сну і до і снігу.
Нас знову мільйони,
ми пишем ікони.
Ми йдем напівмістом
напів-пере-знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301654
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2011
автор: Harmonika