Думки як камінь, тягнуть десь на дно.
Нестерпний біль, в крові блука по венах.
Немов актор забутого кіно,
В незнаних ролях і невідомих сценах.
Життя прекрасне, - так кажуть мудреці.
Та все у ньому можна пережити.
І не лякають навіть зморшки на лиці,
Коли ти не один, і є кого любити…
Весна 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301646
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2011
автор: Шипшинка