А ось зараз мені не вистачає солодкої
Великої банки отрути, і такої густої як мед,
Щоб можна було ложками черпати,
І їсти до тих пір доки не посиніють руки,
А в горлі буде груда мене, як груда шерсті
У кота який скоро має її відригнути,
Так і я хочу відригнути себе з себе …
Себе з себе, себе з себе, себе з себе ….
Ах як шкода що не можна просто
Позбавитись душі, чи тягаря важкого
Який упав на плечі просто з неба,
Ось взяти і викинути,
Засунути в кишеню як пачку цигарок
Кинути на підлогу і на нього плигнути,
Забути як забував геометрії урок
У школі …
Не вистачає,
Як повітря в легенях
Як тебе
Як себе
Як …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301536
Рубрика: Верлібр
дата надходження 22.12.2011
автор: Віктор Непомнящий