Пам’яті скрипаля

Троїста  музико,  заграй  мені  хору,
Хоч  я  не  танцюю.  Без  пари…
Мелодію  вічну,  мелодію  суму  –
Розрадь  моє  серце,  скрипалю.

Де  ваші  сорочки,  розшиті  узори?
Неписані  ноти,  широкі  паси?
Чи  ви  розучились?  Чи  ви  посварились?
І  з  клубу  старого  навіки  пішли?...

...Замовкли  цимбали,  затихла  сопілка
І  скрипка  упала  із  рук  скрипаля.
Заграйте  сумної,  відходим  у  вічність,
Та  скрипку  ніхто  не  узяв...  А  дарма...
                                                                                         Болонья,  12.12.2005

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301484
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2011
автор: Оксана Семотюк