Присвячується незабутньому Г.Сковороді.
Як стане языку від мови тісно,
ми – не жлоби:
посунемось,
ледь буде дійсно;
Бо, правий той,
хто в силі м’язовий,
а не огряд
з обідри мишачої крихти сальця,
звісно.
Є хащовий звичай:
мале годує більших,
а ті – великого,
а той – сервує пишним;
Так само, й кошева казна,
пригоща іншим:
стоїть, боронить бо,
щоб не розбіглись,
на змалку сірих спинах піших.
Допоки є кийок,
що про отеє дба.
Велика сила злуки проти змови –
то хлопське право.
Навіть – навмання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301412
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.12.2011
автор: Криптопоэзия Krajzer