Паскуда, покричи

Тупенькі  [...]  тупими  очима
любити  починають  знов
Бо  келихи  вина  допиті
І  розігріта  кров.
***
Вони  на  ранок  знов  посруться,
Погавкаються,  як  ті  пси:
"Ти  сучка,  хочеш  щось  сказати?
Замовкни,  члена*  пососи!"

Підіймуть  речі  агресивні
Вона  принижена,  а  він  -  
а  він  як  завжди  повен  сили.
Стоїть  ще  досі  зранку  хрін.

У  них  завжди  такі  конфлікти
Один  хазяїн,  а  вона  -  
вона  лиш  їсть  чужі  конфети.
Непотріб,  як  мішок  лайна

собачого.
Однак

на  стіл  поставлене  вино.
Ви  знову  пара,  недоумки.
Я  бачу  вас  через  вікно.
І  ненавиджу  за  ті  муки,

які  майбутній  ваший  син
чи  дочка  буде  потерпати
все  слухаючи  гавкотню.
Я  хочу  вас  поубивати....

Якщо,  паскуда,  будеш  злий  -  
іди  у  поле,  в  землю  покричи
от  уяви  -  нащадка  народив.
Чому  його  цим  криком  ти  навчиш?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2011
автор: Jonny Evilko