ВІЗЬМИ з собою у дорогу щит,
Може на ньому завтра ти повернешся додому…
Життя всього лиш довга мить,
Вона дарує нам любов і втому!
Вона дарує нам радість і болі,
Вона Дарує нам сонце і сміх,
Воїн ніколи не скориться долі,
І не візьме на себе чужий гріх!
У нього доволі власних тривог,
І накопичених за життя гріхів…
Під ним- дорога,над ним тільки Бог,
І сяйво білих,полярних снігів!
І коли вітер сліпить очі,
Коли більше йти немає сил…
Воїн молиться під покровом ночі:
І Просить у Бога для себе крил!
Він просить для себе сили,
На новий,на грядущий день,
І Бог дарує йому крила-
Сяйво новонароджених пісень!
17-18.12.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301268
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: Той,що воює з вітряками