Виблюй із сéбе себé;
Алюзії-ілюзії,
Безкінечні втечі в море
Сліз і брехень
Медових.
Час мине-знайдеш мене,
Поки ж - прощення-прощання;
Не треба зітхань -
Твоя віра слабка,
Не хочу прохань.
З кленка клинок
Не виточиш,
Ти ж знаєш. Не шукай
Численних змістів книг,
Що вже прочитані давно.
Стривай!
Нікуди спішити зшити
Життя докупи; воно давно
Поламане руками
Того, що роками
Творив тебе –
ТОБОЮ, будь готовий до бою
Останнього з власною совістю.
Молишся?
Молись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301237
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: katzekratzet