Наснився сон такий мені,
Незвичний ,пристрастний, чуттєвий,
Що в лісі в хижці ми одні,
В вікно нам стука дощ травневий.
Ми вдвох,неначе у раю,
А світ людей від нас далеко,
Благословляємо грозу
І так нам хороше і легко.
Дощ змив і пил,і каяття,
Приніс душевне потепління,
Жагу до нового життя,
Він вивів нас з оціпеніння.
Сиділи мовчки за столом,
Дивились в очі,ніжно й щиро,
А дощ все стукав за вікном,
А я тебе й цей дощ любила.
24,05,2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301139
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: Руслана Сапронова