Кохання знов просилось на поріг.

Кохання  знов  просилось    на  поріг,
Благало,  плакало  і  кидалось  до  ніг.

Та  грубо  я  закрила  двері,
І  знову  сіла  до  вечері.

А  за  вікном,  зима  і  сніг.
Прогнать  кохання  –  дикий    гріх.

Я  миттю  в  двері,  та  дарма  –  
Мете  лиш  сніг,  його  нема…

                                                                                                                                             Серпень  2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301088
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2011
автор: Шипшинка