Коли пробирає сльозами,
Коли все вологою вкрилось,
Тоді б, як в дитинстві, до мами,
Щоб серце до рук притулилось.
Тоді і проблеми простіші,
І світло у тьмі пробиває,
І смуток тоді веселіший,
Життя до життя повертає.
У мами завжди все виходить,
До чого рука не торкнеться.
В обіймах її біль проходить,
І горе любеє минеться.
Напевно, Господь власноручно
Дав матері силу небесну,
Щоб та непомітно й беззвучно
Святила дорогу нам хресну.
Від маминих рук ми багаті,
Від серденька – в Бога щасливі.
Вона – вірний друг, рідна мати,
Єдина у світі – всесильна!
27.07.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300890
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2011
автор: mari4ka