Я – чоловік. І захисник, звичайно,
Коли життя покличе (Боже збав!).
Упорядкую Авгієві стайні,
Чи подрімаю на одній з вистав:
Ти так туди піти хотіла в парі…
Я – чоловік, і я туди пішов!
(А подумки вже пікся на Канарах –
Аж задиміло із-під підошов!..)
Я – чоловік. Усе зроблю, як треба:
Присплю, попещу, прірву перетну…
Я – молот. Я – метелик. Я – амеба:
Залежно від жінок і талану.
Я йду вперед! Коли ж, бува, й гальмую –
Отримую від долі стусана…
Я – чоловік. Не смій про мене всує,
Бо… будеш мерзнути всю ніч одна!
8. 08.2010.
Маршрутка «Кривий Ріг – Дніпропетровськ».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300775
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: Лариса Омельченко