Не зігноруй мене… я вже звикаю,
що потрібний ще комусь…
Мої пейзажі, стали яскравішими…
Твоя присутність рятує, не даючи
замкнутися в собі і не виходити на вулицю…
Розтопи, своїм теплом моє серце,
яке відвикло битися в ритмі двох…
Давай, почнемо писати діалог…???
Я забуду всі банальні монологи,
про розтрачену, кинуту на вітер
любов, ніким не оціненну…
ввімкни світло,
коли в душі моїй знов стане темно…
Розділи зі мною подих,
і тепло тендітних рук…
Вдосталь хаосу й свободи,
не зігноруй… скажи… «Я тут»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300766
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: Юра...