Shci rocka geography (Нескінченна партія)

Віхи  твого  тіла  адискредитують  мою  уяву
про  світобудову  кухонного  чайника,
де  замість  води  шумимо  ми,
чомусь  граючи
з  тобою  у  шахи,
наче  п’яні  діти  Буди
Руйнуємо  дружні  знаки,
що  переливаючись  інієм
захмареного  неба  переміщують  нас
коридорами  вічного  дерева,
вростаємо  рукамии  в  пелюстки  Лотоса
посеред  Індійського  океану,
де  сидиво  неначе  влітку  посеред  Гімалайських  гір
курячи  пакистанські  трави

та  все  ж  на  ложі  океану  цілуємо  коралові  рифи,
вимірюючи  кількість  пройденого  шляху
Вивчаємо  тіла  один  одного,
немов  вичавлюючи  певну  кулькість  помилок  на  
артеріях
створюємо  щось
переплітаємо  руки  у  коліях
місцевих  монахів,
котрі  намагаючись  зламати  опір  наших  рук,
опір  наших  скель
і  з  ніг  cонячних  вітрів  намагаються  потрапити
до  бібліотеки  зеленого  Китаю
тепер  ми  вже  тут,  цебто  там.
цебто  усюди.
Прагнемо  амбівалетно  повалити  фігури  один  одного
на  підлогу  посушливих  пісків  Атаками.

Фгури-це  ми.  Ми  –  це  фігури.  
А  тому  ти  намагаєшся  мене  розіп’ясти
На  шахматній  дошці
А  я  в  свою  чергу  вкусити  твої  соски  на  грудях
Змусивши  тим  самим  вивести  твою  королеву  
З  ссюреалістичної  ідилії  матріархатового  правління  світом.
Стоп-кадр.  
Дорожні  знаки  летять  за  відрізаними  головами  японських  дітлахів
Свист  індіанських  комарів.  
Посеред  твоїх  вікон  санкрит  індійських  брахманів  
Та  єгипетських  котів.
Широка  географія
Але  поновлюючи  сюжет
Японія-  місце,  де  б  я  хотів  зустріти  свого  ворога-  лютого  самурая
Але  вже  дійсно  не  тебе-  ти  гірше  за  смерть
Від  рук  японського  банзая.

Двері  в  землі  прочинились  навстіж  добровільно  
запрошуючи  в  гості  Мертвим  морем,
саме  так,  я  прирівняв  би  тебе  до  його  мертвих  солей
де-інде

Тянь-Шань  –  місце  паломництва,
Місце  де  ми  кохаємся  в  антрактах  між  кожною  новою
Зіграною  партією  шахів,
Наче  два  камені  мовчки.
Але  все  ж  я  чую  твої  вуста  крізь  ліси  та  моря
Чужих  кораблів,
Коли  ти  невпинно  ходиш,
Очікуючи
Мене  на  кораблі,
Який  завжди  розминається  з  Аляскинськими  рівнинами,
де  ти  мріяла  полишити  свої  сліди,
згортаючи  всі  кораблі  в  одну  нескінченну  партію  шахів.
І  знаєш  що?  Тобі  це  вдалось  шах  і  мат.
Голою  королевою  розпинаєш  мене  з  голови  до  п’ят.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300748
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: ImmortalPsycho