Білий,білий,чистий, як дитина сніг…
Давно ще до Вселенської катастрофи!
Ще не стався первородний гріх….
І нам лишалось часу трохи….
Планета вся ще потопала в квітах,
І нам було так добре в тишині,
А на губах пекучий присмак літа,
І ти жила зі мною ..у мені!
І ми тоді не знали болю,
І ми тоді не знали зла…
Я жив тоді лише тобою,
А ти тільки мною жила!
17 грудня 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300584
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.12.2011
автор: Той,що воює з вітряками