Прожектор сонця через скелю
Розкидує веселі промінці,
Освітлює у річці камінці,
Світанкові відкрив оселю.
Знімає із очей завісу,
Осіннім розкидається теплом,
Росу струсив над трав’яним чолом,
Запалює чуприну лісу.
Шнурок канатний, мов дорога,
Єднає поміж скелями світи.
Я на одній стою, на іншій — ти.
Тримайся! Все в руках у Бога. 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2011
автор: Lana P.