Прокидайся,
ранкове повітря пестить струмом,
врізається шумом в кришталь віконну
й солоне сонце холоне за два натхнення,
ти, схоже, геній і я готова
складати дрова твоєї слави,
до кави дрібки себе жбурляти
і говорити про фатум клятий...
так, я готова тобі писати.
сипляться з мене пророцтва зовсім безболісно,
цукрові пустелі перерізають горлянки спрагою
і ми народжуємся однієї ночі в різних світах.
пишуться тексти з швидкістю ледачого вітру,
твій зоряний час застрягає в моїх очах і наливає їх соком.
я зовсім тебе не оплакую віршами,
зберігаю лише десятки твоїх відображень на своїх руках,
а ти ще й не знаєш про вірність слову твоєму.
прокидайся,
вже скоро осипляться золотом літери твого прізвища,
обірвуться сни вереском мелодійним.
снодійне опустить на ліжко цю кару щоденну,-
ти геній,
ти мусиш про нас писати...
так, геній,
я ж - фатум...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300341
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2011
автор: Biryuza