Я ковтаю сирість…стиснуту в туман,
сніданок-чай із вижатого сонця.
В голові погас вчорашній балаган,
стрічає день, з очима незнайомця…
На мене дивиться, так ніби знає…
хоча і вперше зустрічав сьогодні,
в своїх руках холодних розпинає,
а я ж для нього тільки подорожній,
як завжди, просто зайвий випадковий…
Чи то у сніг, чи в дощ, чи в сонце, мряку.
Буваю чорно-білий, кольоровий,
Буваю… емоційний і ніякий…
А йому плювати, він же ш просто день,
зайшов стабільно на одне сьогодні,
і він більше, не повториться… лишень
зігріє спогади, що стали вже холодні....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300321
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2011
автор: Юра...