Знову на білім папері замучена лірика,
Чорними буквами я викладаюсь на сто,
Крику безумного як і моя істерика,
Як і зізнань моїх вже не почує ніхто.
Втомлена… втомлена й нудна лірика,
Мною підбурена й загнана в кут як звір,
Сам як у ньому, один ідіот у темряві,
Хочу сказати усе, чи кричати тепер …
Я в вас знайшов багато чого хорошого,
Багато хорошого втратив поволі я сам,
Тепер зачекаю , хай буде усе по вашому …
Я хід свій зробив … ваша черга … Мадам …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300104
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2011
автор: Віктор Непомнящий