Сам дуб до квітки залицявся
Що вже на ньому розцвіла.
Він одружитися зібрався,
Та раптом сИла підвела...
Сороки дубу скреготали:
— Поглянь на неї, xто вона?
А крони дерева всихали,
Бо випивала кров до дна.
Красуня ягоди пустила,
Йому всю душу обпекла,
Сухі лишилися вітрила…
Не квітка то, а омела!
P.S. Омела - паразитична рослина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300086
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.12.2011
автор: Lana P.