ҐАЗДА

(  Лашкiвский  дiалект    )

Пообідовши,  мужик
Має  цалком  єнчий  дриґ,
Як  з’їст  сала,  байду  хліба,  
Як  вип’є  гарбати,  
То  вже  може  щось  робити,  -
Вже  виходит  з  хати.
На  порозі,  як  ґосподар,
Крякне,  озирнесє,
Подивитьсє,  як  бичок
Там  в  саду  пасесє.
Сходит  в  стайню  до  худоби
Погладит,  підкине,
Позбирає  із  гнізд  яйці  :
“  Що  ти  робиш,  свине  ?!  “
Накричит  на  пацюка
(  вивернув  корито  )
“  Дивисє  мені  ,  ґалґаню,
Бо  буде  тє  бито  !  “
До  коней  в  конюшню  зАйде,
Підкине  їм  сіна,
На  підкови  подивитьсє,
На  кінські  коліна.
Змастит  фіру  базилiнов,
Помацає  дишло,
Перевірит  кінску  збрую,  -
Би  біди  не  вийшло,
Аби  у  скрутний  момент
Не  стовсє  трафунок,
Би  не  виставили  ґазді
За  порчу  рахунок.
Перевірит  плуг,  борони,
Всьой  наявний  реманент,
Подивитьсє  чи  в  порєдку
Й  заточений  інструмент
Помацає  пальцем  косу:
“  Траба  наклепати”
І  на  рельсі  починає
Косу  витєгати.
До  вуликів  підойде,
Як  там  гудут  бджоли,  
Як  невтомні  трудівниці  ,  -
Обкурит    поволи.
Соти  витєгне,  поглєне
Чи  пора  качати,
Чи  пора  у  трудівниць
Вже  мід  забирати.

Обійшов  всьо  обійстє,
Усьому  дов  лад,
Взєв  косу,  граблі,  рискаль
Ще  пішов  у  сад.
Там  підкопов,  там  скосив,
Там  підпер  гіляку,
Восени  за  ту  увагу
Дiстане  подяку.
Вродєт  йони  і  каштелі
Й  паперівки  білі,
I  се  все  ґазді  подяка
За  йго  руки  вмілі.

Поки  будут  у  нас  ґазди,  
То  все  в  нас  буде,  -
І  не  будемо  чекати,
Що  хтось  там  прийде
З  ГамерИки  чи  Европи
Й  навчит  нас,  як  жити,
Як  ворати,  як  сіяти,
І  як  молотити.

14.12.2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2011
автор: Олекса Терен