Згубився, як губляться безліч зірок
в хмарному й темному, тихому небі…
Я зник із підніжжя так ніби пісок…
Зник, як зникає по осені лебідь…
Я впав і торкнувся руками свій біль…
червоні долоні мов би притихли.
Навколишнім людям, я просто лиш ціль,
щоб посміятись, вони ж так привикли…
Ніхто не протягне на зустріч руки,
бояться всі влізти в темно-червоне,
Згубився, як губляться в небі зірки…
Піднявшись пішов до рідного дому…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299947
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2011
автор: Юра...